В аудіоваріант книги Набуття додана пісня, створена за особистим бажанням одного з читачів.
Slavko Vrubai - ще не знаю про вас нічого,, але я у захваті. Можливо, більше тому, що пісня саме до моєї книги... можливо. Але я так не вважаю.
Яскраво засяє добра сила у Світі байдужих людей...
Ці слова не залишили байдужими багатьох. І мені усе одно, що там хто казатиме про Ші чи про щось ще, як би там не було - саме ви зробили це. А ШІ... так колись так само казали, що синтезатори грають замість людей. Тим паче, що я вже знаю і другу мелодію, де ви граєте безпосередньо.
Отже, кому цікаво шукайте в неті - Slavko Vrubai "Набуття"
або ось посилання на телеграм-канал автора
https://t.me/slavkovrubai
або Ютюб
https://www.youtube.com/@SlavkoVrubai
Я хочу вам вказати на ще одного митця - того, кто знайомий вам як той, хто начитує мої книги. Валерій Завалко. Мій товариш, перший поціновувач та критик моєї творчості. Нещодавно я якось для себе відкрив його власну творчість з іншої сторони, хоч і знаю, що він пише вірші давно. Цікаво пише, але саме сьогодні так склались, мабуть, зірки, що мені втрапило це:
https://4read.org/4915-zavalko-valerii-lysty-z-nebes.html
Прошу перейти по посиланню та послухати вірш голосом автора, або просто прочитати тут та створити власну уяву...
Дякую усім!
Листи з небес....
Я хочу написать тобі листа -
та пошту із небес не надсилають…
Не плач, ти не залишилась одна -
я з неба за тобою приглядаю.
Я бачу як ти спиш…
І як твоя сльоза,
таємно витерта,
в долоні висихає.
Прости...
Не повернувся…
Ти є та -
кого любив,
кого навік кохаю.
Прости…
Я не прийду.
І вже не обійму.
Лице не заховаю у пахучі коси.
Не пройдемося разом по лугах,
збиваючи з трави прозорі роси…
Але ти знай:
у серці, у твоїм,
зайняв я місце, щоб навік з тобою бути.
У нім я буду вічно молодим.
У нім до зустрічі удвох з тобою будем.
Перелетять роки
Й на небесах
зустрінемось
і про усе згадаєм…
І я б тобі усе це написав,
та пошту із небес не надсилають…